Основною причиною, чому глюкометри вітчизняних брендів продають свої тест-смужки лише приблизно вдвічі дешевше, ніж імпортні бренди, є значно нижчий обсяг продажів. Крім того, той факт, що майже всі медичні заклади використовують імпортні бренди, свідчить про суттєвий розрив між вітчизняною та імпортною продукцією.
Хоча досягти чудової стабільності та точності в одній або двох партіях тест-смужок неважко, забезпечити постійну стабільність і точність у кожній партії складно. Навіть великі міжнародні виробники щоразу намагаються гарантувати ідеальну точність. Наприклад, у 2005 році Johnson & Johnson відкликала кілька партій тест-смужок у всьому світі через помилки кодування. Ця різниця в технології полягає в тому, що великі міжнародні виробники зазвичай можуть контролювати стабільність у межах 5% і точність понад 95%, тоді як менші виробники та вітчизняні продукти часто не досягають цих рівнів.
Коротше кажучи, основна технологія систем швидкого моніторингу рівня глюкози в крові досить складна. Відмінності в технології між виробниками можна пояснити лише тим, хто краще розуміє технологію. Жоден виробник не має абсолютного контролю над усіма основними технологіями. Всі постійно досліджують. Інцидент з калібруванням Johnson & Johnson у 2005 році та інцидент Roche FDA у Сполучених Штатах у 2007 році показують, що навіть провідні міжнародні компанії не мають повного контролю над технологією швидкого вимірювання рівня глюкози в крові. Якщо це так для цих великих виробників, то можна уявити ситуацію для менших виробників.
